Україна vs ФОП – Fight!

Згідно зі статистикою за 2020 рік до 60% всіх доходів нашої держави становлять наші з вами податки! Це і витримка з звичайних громадян, які працюють на дядю та з самих “дядь”. Даний порядок свідчить про те, що державі має бути вигідно підтримувати ФОП та створювати сприятливі умови для них, але відбувається з точністю навпаки… 

Підприємці давно стали учасниками щурячих перегонів, та з часів першого закону про підприємництво в Українській РСР від 1991 року перебувають у вічній гонитві за право існування, зазнаючи незрозуміле ставлення до себе від держави.

Перший підкинути шматок сиру був кинутий Кучмою, він зробив спрощенку – єдиний мізерний податок (до 200 грн) без сплати ПДВ, ЄСВ та податку на прибуток. Але це була багатоходівочка: держава загрузла в безробітті та “нагнутій” економіці, щоб замилити всім очі та не допустити повного краху потрібні були “рятувальники”. Ними і стали малі підприємці – самозайняті громадяни, яких за перший рік стало 66 000.

З тих пір було багато реформ, податки росли, але не критично. Розквіт підприємництва припав на десяті роки – на 2019 рік кількість ФОП становила 2 000 000 чоловік. Так, частина підприємців, це звичайні рядові співробітники, які допомагають знизити податкове навантаження, але цифра вражає. А сплата у вільний бюджет від них за звітом Держказначейства склала 25 000 000 000 гривен.

Голос України

Як казав колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук (тоді, коли в 2019 році “писався” закон він був ще чинним) все що пишуть – це фейк! На програмі “Свобода слова” на ICTV він заявив, що немає війни проти ФОП, а все що відбувається це дезінформування громадян гравцями, яким це вигідно. Єдина мета нових законів змусити великі та середні компанії перестати грати на ринку під масками зграєк ФОП.

Минуло більше року і ось що дивно – на майдані тільки представники малого бізнесу з тих, хто вижив! Чому ж так, Олексій Валерійович?

А тому, що держава не хоче морочитися та легше кинути всіх під одну гребінку. Потрібно дістати групку “великих дядьків” з гаманцями, що сидять на верхівці благополуччя, то ми підставимо під удар абсолютно всіх. Але ті ж дядечки так й будуть жити безтурботно, адже існує “священна корупція”. А малий бізнес змушений шукати лазівки, щоб обійти державні глузування та виходити з новим “податковим майданом” на SaveФОП.

З вуст в уста

 “Картина маслом и гречкой” витяг з мініатюри нашого президента…

Пропонуємо нову мініатюру за участю підприємців та держави. Припустимо, що підприємці – це вівці, держава (бюджет) – це вовк. В правильно налагодженому механізмі вовк повинен бути ситий, а вівці цілі. Але в лику овець також ходять наші дядьки з великим гаманцем, які так й норовлять обстригти вовка або пустити його на шапку. Коли вовк це помічає, він починає їсти все стадо та першими з’їдає найслабших.

Що є маленький бізнес ФОП – це форма працевлаштування, що дозволяє частині населення годувати себе та свою сім’ю без допомоги держави.

Тобто схема проста, людина 10 років пекла хліб на великому підприємстві та БАЦ потрапила під скорочення, але замість того, щоб йти в державний центр зайнятості та жити на допомогу по безробіттю або шукати місяцями там нове місце роботи, вона йде додому та починає пекти пиріжки у будинку, а продавати на ринку. Той чоловік забезпечує життя собі та родині, будучи законослухняним громадянином та виплачуючи податок державі.

Державі ця схема вигідна, адже з неї знята вся соціальна відповідальність та ще й копійка капає. Але, чи буде вона вигідна нашому пекареві. На його плечі, крім випікання та продажу падає закупівля продуктів, вирахування доходів, калькуляція, виведення прибутку та звітність. Так як він в цьому нічого не розуміє, це змушує його найняти бухгалтера. Тільки в цьому випадку, його заробітку вже не буде вистачати “на їжу”.

Підприємець йде за допомогою до держави, адже він їй допоміг. “Ненька, допоможи будь ласка, а!”, Вона йому й відповідає “Окей, давай 100 баксів та роби що хочеш, але продавай менше ніж на 250 000 доларів на рік!”. І всім добре …

Державі з таких підприємців капає всього 1% єдиного податку, тому їй на них начхати, головне, що вони не просять їсти та не обурюються. Якщо говорити про ЄСВ, то від загальної суми ФОПи дають лише 2,2%.

Підсумок! Держава не буде обливатися гіркими сльозами, якщо ці підприємці всі разом закриються, тому сьогоднішні баталії під ВР, не приносять бажаного результату.

Набираємо обертів

Йшли роки та наш підприємець почав розширюватися, купуючи у місцевого хлібозаводу інші плюшки. Тут власнику хлібозаводу, який щорічно виплачує 3 600 000 доларів податку на прибуток при чистому прибутку у 20 000 000 грн, прийшло в голову “Чого це я стільки грошей втрачаю? Он мужик яку ідею подарував!”.

Кіосків всього 50 штук по місту, які хліб його продають. Взяв він всіх продавців звільнив одним махом та зареєстрував їх підприємцями на єдиному податку.  Почав їм хліб продавати з мінімальною націнкою.

Держава від 50 нових ФОПів отримала 600 000 доларів за рік ЄСВ та єдиного податку.  Радість яка!  Але хлібозавод замість попередніх 20 000 000 грн прибутку задекларував всього 500 000 та приніс лише 90 000 податку.  Смуток який! Зрозуміли “наверху” що 2 910 000 відлетіло та  викликали гада-директора на килим.  А він їм “Ось, вони такі-сякі звільнилися та в підприємці подалися, а я чого, а я нічого, ви ж малий бізнес підтримуєте, ось самі й винні!  Вони купують у мене лише за оптовою ціною хліб, я хоч якийсь прибуток маю. Й взагалі, все ж за законом, у чому я винен? ”

Підсумок! Ті хто у руля в нашій державі зрозуміли, що якби цих 50-ти підприємців не було, а хлібозавод приносив свої колишн і гроші, то всім цим 50 “псевдобізнесменів”, допомогу з безробіття можна було б років 70 платити й у виграші залишитися. Тобто навіщо нам єдиний податок та дрібні сошки, коли великі риби важливіше?!

Що маємо, то маємо

Так як власник хлібозаводу робить велика частина “великих підприємців”.  Згідно з дослідженнями Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE-Ukraine “великий бізнес” виводить близько 30% від ВВП в тіньову економіку.  Це відбувається через виведення прибутку в офшори, зарплат у “конвертах” та шахрайських схем на митниці.

Держава вибирає політику вичавлювати гроші не з тих, хто з великим гаманцем, а з тих, хто менш захищений, адже їм не шкода прощатися з дрібними ФОПовцамі – втрати мізерні, а ось витрушувати останнє й залишати ні з чим – саме те, що потрібне!

http://finbalance.com.ua/news/ukhilennya-vid-splati-podatkiv-na-yakikh-skhemakh-naybilshe-vtracha-byudzhet